ISW заявляє про «майже безпрецедентну» критику Путіна з боку націоналістичної спільноти в Росії
Світ
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) заявляють про «майже безпрецедентну» критику російського президента Володимира Путіна з боку російської провоєнної націоналістичної спільноти.
«Атака на Керченський міст у поєднанні з нещодавніми військовими невдачами Росії та частковою мобілізацією викликають пряму критику президента Росії Володимира Путіна та Кремля з боку російської провоєнної націоналістичної спільноти. Деякі військові блогери, які представляють цю спільноту та спілкуються з нею в Telegram, критикували нездатність Путіна та Кремля відверто розглядати важливі події» , – йдеться у заяві.
Деякі військові блогери заявили, що Путін повинен помститися за вибух на Керченському мосту, щоб його мовчання не сприймали як «слабкість», звертають увагу в ISW.
«Пряма критика Путіна з боку цієї спільноти майже безпрецедентна. Військові блогери та інші націоналістичні діячі продовжують висловлювати переважну підтримку цілям Путіна в Україні та досі звинувачували у невдачах і невдачах російське військове командування чи Міністерство оборони Росії (МО). Ця критика з боку провоєнного табору може свідчити про зростання сумнівів щодо здатності Путіна досягти обіцяної ним мети «денацифікації» України та може підірвати привабливість Путіна серед його основного електорату. Заявлені Путіним цілі вторгнення, яке він розпочав 24 лютого, глибоко резонували з націоналістичною спільнотою, яка твердо підтримує ідеологію історичної та культурної переваги Росії та права контролю над територіями колишнього Радянського Союзу та Російської імперії. Недавні військові невдачі змусили деяких військових блогерів занепокоїтися прихильністю Путіна до цієї ідеології», – додають експерти ISW.
Напередодні Інститут вивчення війни (ISW) вказував, що у Росії після пошкодження Кримського мосту вперше пролунала критика президента Володимира Путіна з боку військових блогерів.
8 жовтня стався вибух на автомобільно-залізничному мосту, що з’єднує Росію з окупованим Кримським півостровом. Вибух пошкодив важливий маршрут постачання для російських військ на окупованій частині України. Спочатку російські ЗМІ писали, що загорілася цистерна з паливом у вантажного поїзда, потім – що вибухнула вантажівка. Рух мостом перекрили.
Україна не брала на себе відповідальності за удар, але видання The New York Times повідомило з посиланням на неназваного високопоставленого українського чиновника, що українські спецслужби організували напад.
Радник Офісу президента України Михайло Подоляк припустив, що вибух на Кримському мосту пов’язаний із боротьбою за владу всередині самої Росії. На його думку, Федеральна служба безпеки Росії та приватні військові компанії «намагаються з’їсти» керівництво російського Міністерства оборони та Генштабу.
9 жовтня ввечері Путін звинуватив спецслужби України у вчиненні вибуху на Керченському мосту.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 2 жовтня верифікувало 6 114 випадків загибелі (щонайменше 390 дітей) і 9 132 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.