суд заарештував колишнього очільника МВС. Він був на посаді під час заворушень 2022 року

Колишнього міністра внутрішніх справ Казахстану Єрлана Тургумбаєва суд взяв під варту терміном на два місяці – про це 3 травня повідомила пресслужба Генеральної прокуратури Казахстану передає Радіо Азаттик.

«Спеціалізованим слідчим судом міста Астани 30 квітня 2024 року санкціоновано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ексміністра внутрішніх справ Тургумбаєва Є. З. терміном на два місяці», — йдеться в повідомленні.

Тургумбаєва звільнили з посади голови МВС у лютому 2022 року. Понад два роки потому його затримали «за перевищення влади та посадових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки».

Обставини його затримання і в чому конкретно підозрюється ексміністр, влада не уточнює. У кримінальній справі є відомості, які становлять державну таємницю.

У березні Тургумбаєва допитали в рамках розслідування кримінальних справ стосовно співробітників силових органів щодо незабезпечення правопорядку та застосування тортур під час заворушень.

Восени влада повідомила про затримання іншого колишнього урядовця – ексміністра юстиції Марата Бекетаєва за підозрою в «зловживанні повноваженнями». Його теж помістили під варту під час слідства.

Читайте також: Ексміністра оборони Казахстану звинувачують у перевищенні влади

На початку січня 2022 року у місті нафтовиків Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти підвищення цін на скраплений газ. Потім протести поширилися на інші регіони, а протестувальники стали висувати політичні вимоги.

У деяких містах протести переросли в сутички з силовиками та штурм урядових будівель. Наприклад, в Алмати на кілька годин було захоплено аеропорт. У перші дні протестів силовики розганяли протестувальників за допомогою сльозогінного газу, світлошумових гранат та гумових куль. У ніч проти 6 січня в Алмати сталася стрілянина. 7 січня президент Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам та армії стріляти в «терористів» на ураження без попередження.

За офіційними даними, під час заворушень загинули 238 людей. У Генпрокуратурі також заявляли, що 92 людини загинули під час збройних атак на держустанови, резиденцію президента, магазини та інші будівлі в Алмати та інших містах.

Також силовики затримали тисячі людей під час протестів і після них. Багато із затриманих було засуджено, сотні з них заявили про тортури під вартою. Справи закривали «за відсутністю складу злочину» або «за неможливістю встановити осіб, що катували».