У Зеленського пояснили, чому зараз неможливо покарати суддів-колаборантів

Суддів, які під час війни підтримали агресора чи перейшли на його бік, наразі неможливо покарати, адже в Україні досі не перезапустили роботу Вищої ради правосуддя, яка має давати дозвіл на їхнє затримання та арешт. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.

«Дійсно, нам не вистачає такого інструменту, як ВРП, щоб отримати дозвіл на притягнення суддів до кримінальної відповідальності... Ми намагалися продумати варіанти з парламентарями, як запустити ВРП саме в частині можливості розгляду питань санкцій щодо суддів, але ми одностайно прийшли до висновку, що всі ці варіанти не будуть відповідати Конституції, тому ми від них відмовились», – пояснив Смирнов.

Водночас, за його словами, щодо українських суддів, які підтримали ворога під час війни чи перейшли на його бік, наразі зареєстровані відповідні провадження та тривають слідчі дії.

«Тобто виконується необхідна процесуальна робота, яка необхідна саме до прийняття ВРП рішення про дачу згоди на обрання судді запобіжного заходу», – пояснив заступник голови ОП.

Щодо перезапуску самої Вищої ради правосуддя, то, за словами Смирнова, він затягнувся, бо в перші два місяці війни Етична рада, яка має здійснювати відбір кандидатів до ВРП, не працювала.

«Я не можу зрозуміти, чому і що їм заважало працювати дистанційно. Я закликаю Етичну раду якомога швидше завершити співбесіди по кандидатах, які номінуються до Вищої ради правосуддя. Без цього органу у слідчих органів, у інших спеціальних органів, які займаються оперативним документуванням, зв’язані руки», – наголосив заступник голови ОП.

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя – дві інституції, які відіграють роль у судовій реформі. Завдання першої – формувати суддівський корпус. Завдання другої – затверджувати його склад та очищати від недоброчесних суддів. Улітку 2021 року Верховна рада ухвалила базові закони для їхнього перезапуску.