Стало відомо, скільки Україна може втратити від торговельного компромісу з ЄС

Головування Бельгії в Раді ЄС оновило проєкт угоди, що передбачає подовження безмитної торгівлі з Україною. Про це Радіо Свобода повідомили на умовах анонімності співрозмовники в дипломатичних колах Євросоюзу, знайомі з перебігом дискусій.

Частково враховані вимоги Польщі й Франції – оновлений базовий період, який братимуть до уваги, визначаючи обсяги постачань української агропродукції. Орієнтуватися пропонують не лише на 2022 і 2023 роки, а і на другу половину 2021-го.

Проти виступала Україна, яку підтримувала низка держав ЄС, виступаючи за надання їй можливості самостійно заробляти кошти на продажі, зокрема, своєї агропродукції. Попередній проєкт домовленості, погоджений із Європарламентом, передбачав, що квоти на наступний період, котрий почнеться з червня цього року, розраховуватимуть, виходячи з обсягів українського агроімпорту за 2022-2023 роки, коли для нього вже діяли пільги – відсутність мит і квот.

Пільговий режим, а також заблокований морський коридор і поява так званих «смуг солідарності» – сухопутних шляхів до ЄС, якими з України «визволяли» її агропродукцію, сприяли збільшенню її потоку до Євросоюзу. У 2021-му, довоєнному році, цих факторів не було, а відтак обсяги постачань суттєво відрізнялися.

За оцінками Єврокомісії, озвучених на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, яким презентували оновлений проєкт угоди, Україна втратить 86 мільйонів євро, якщо друге півріччя 2021-го братимуть також за основу розрахунків. Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021, 2022 і 2023 роки, оцінили у 331 мільйон євро втрат для українського бюджету. Польща й Франція, повідомив співбесідник Радіо Свобода, підтримали оновлений варіант угоди, заручившись підтримкою низки країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії. Проти поправок виступають, зокрема, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург.

5 червня 2024 року спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії. Нині тривають дискусії довкола їхнього подовження. Є попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що Єврокомісія швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн Євросоюзу.

Передбачене також екстрене гальмування для особливо чутливих категорій сільськогосподарської продукції – м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи, меду. Базовим орієнтиром для цього заходу мали стати показники 2022-го та 2023-го років. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи знову запровадили би.

Втім Польща й Франція, що згодом знайшли підтримку й інших країн ЄС, наполягали на необхідності враховувати й довоєнний 2021 рік, обчислюючи дозволені обсяги імпорту. Попередньо компромісу досягнуто на тому, що до уваги братиметься половина 2021-го року. Остаточну згоду посли країн-членів можуть дати в середу, 27 березня. Рішення ще має схвалити Європарламент. Його остання пленарна сесія перед виборами, а відтак і оновленням складу законодавчого органу ЄС – у квітні.