«Схеми» в деталях пояснили, чому розслідування про суддю з паспортом РФ містить неспростовні докази

Розслідування проєкту Радіо Свобода «Схеми» про російське громадянство голови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова побудоване на численних доказах, перехресно верифікованих з багатьох джерел – відкритих, закритих, актуальних та історичних, які неможливо підробити «заднім числом». Про це йдеться у розгорнутій відповіді розслідувачів на публічні закиди судді Львова, який стверджує, що викриття його російського громадянства – це «фейк».

«Схеми» також наводять інструкцію, за якою будь-хто може перевірити актуальність російського паспорту українського судді на офіційних сайтах державних органів Російської Федерації.

Розслідування про те, що Богдан Львов понад 20 років тому отримав громадянство РФ на підставі довідки військовослужбовця, а потім поновив паспорт по досягненню 45-річного віку у 2012-му, вийшло 15 вересня. У ньому також йшлося, що суддя свідомо користувався російськими документами, зокрема, під час операцій із незадекларованою нерухомістю у Москві, повідомляли «Схеми». Під час інтерв’ю журналістам Львов заперечив що має паспорт РФ.

Після виходу розслідування, суддя визнав, що в реєстрах РФ є дані про його громадянство, але заявив, що це «якісна підробка» для «дестабілізації роботи судової системи України». 26 та 28 вересня він опублікував два дописи на своїй сторінці у фейсбуці, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його «чистим фейком».

У своєму детальному аналізі «Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування «Схем»» журналісти в деталях спростовують звинувачення Львова, та покроково підтверджують висновки свого розслідування.

26 вересня, суддя заявив, що оприлюднена журналістами інформація є «фейком», оскільки форма заяви громадянина на заміну паспорта громадянина РФ, датована жовтнем 2012 року, яку оприлюднили журналісти у своєму розслідуванні, була начебто затверджена лише у листопаді 2012 року – на місяць пізніше, ніж її заповнив Львов. «Тобто, простими словами: на момент нібито заповнення цієї форми самої форми ще не існувало в природі», – резюмує суддя.

Богдан Львов апелює до наказу Федеральної міграційної служби Російської Федерації №391 від 30 листопада 2012 року, якою була затверджена Форма 1П, необхідна для отримання або заміни паспорта РФ. На його думку, зразок цієї форми збігається з документом, оприлюдненим журналістами.

Але це твердження судді не відповідає дійсності, адже пізня форма 2012 року мала низку суттєвих відмінностей, від форми документу з розслідування «Схем».

«Форма більше схожа на нормативи 2009 року, аніж на пізній норматив 2012 року. І хоч в одному пункті (пункті номер 7) вона відрізняється від того, який офіційно доданий до опублікованого наказу 2009 року Федеральної міграційної служби, але є численні публічні докази, що на той період різними відділами використовувались різні форми з різним виглядом пункту номер 7, в тому числі точно така, яку наводять «Схеми». Тобто ця форма вже декілька років була в практичному обігу станом на жовтень 2012 року», – йдеться в матеріалі.

Ідентичні форми до тієї, яку заповнював суддя Львов у жовтні 2012-го року при отриманні російського паспорту, «Схеми» знайшли на двох профільних російських ресурсах – «Электронная Москва» станом на 2010 рік та на порталі «Паспортист» станом на травень 2012 року. Тобто вони були в активному обігу на той час.

Натомість форма 1П за підписом судді Богдана Львова від 2012 року насправді містила іншу розбіжність, розв’язання якої зрештою вивело журналістів на нове відкриття та допомогло додатково пересвідчитись в її справжності. У цій анкеті про отримання паспорта, його номер вписаний від руки з помилкою в одній цифрі. Номер паспорта Львова по всіх реєстрах – 4512 799636, а у цій формі номер закінчується на 8.

«Свідомо чи ні, у цю форму внесли іншу останню цифру номера паспорта, який присвоюється Львову за його заявою. Зрештою, це не вплинуло ні на що, окрім того, що нам довелось дуже довго шукати цю форму – не розуміючи до кінця, чому її не було в електронному витягу з системи «Роспаспорт», вона не підтягувалась до його основного досьє. В переддень виходу матеріалу нам вдалось її витягти лише з архіву», – розповідає авторка «Схем» Наталка Седлецька.

«Але коли ми звернули увагу, що у ній від руки внесена інша остання цифра – все стало на свої місця. Ми взяли досьє на людину, номер паспорта якої закінчується на 8. І вуаля – форма 1П від 2012 року Богдана Львова потрапила в електронне досьє іншої людини – жінки, яка отримувала паспорт в тому ж відділенні в Москві. Свідомо це трапилось чи ні – але ця помилка в цифрі добряче «заховала» цей документ, який ми, втім, виходить, дістали вже двома способами. У мене немає сумнівів, що він автентичний», – розповідає Седлецька.

Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв, який має багаторічний досвід подібних розслідувань, у коментарі Радіо Свобода розповів, що він у своїй практиці теж зустрічав випадки, коли заява на видачу паспорта, написана від руки, містила одну помилку в цифрі, і через це потрапляла в досьє іншої людини.

«Я саме таке зустрічав раніше. Був випадок, з яким я мав справу, коли це була свідома спроба заховати рукописний документ», – каже Грозєв.

«Схеми» спростовують і інші звинувачення судді Львова у неправдивій інформації на адресу редакції.

28 вересня суддя Богдан Львов опублікував ще один допис, і цього разу поставив під сумнів отримання і першого паспорта РФ (тобто, власне, вступу в громадянство РФ) у 1999 році. Аргумент судді полягає в наступному – в електронному досьє судді з автоматизованої системи «Роспаспорт» цей документ з цим номером спершу наводиться як присвоєний за іншою датою – ще у 1998 році.

«Ми стверджуємо, що правильна дата видачі першого паспорта громадянина РФ Богдана Львова – це 22 липня 1999 року. Оскільки, по-перше, у багатьох базах та реєстрах, зокрема, нерухомості, перший паспорт Богдана Львова «світиться» як виданий саме в липні 1999 року – очевидно, при внесенні цих даних, наприклад, при оформленні права співвласності на квартиру мали справу з оригінальним документом, власне, з фізичним паспортом або його копією. А по-друге, це повністю збігається з логікою письмової форми-анкети 1П, з якої бачимо: заява на оформлення громадянства датована 29.06.1999 року, дата присвоєння паспорта 22.07.1999, і, нарешті, через місяць, 24 серпня 1999 року, заявник Львов ставить підпис про його фізичне отримання», – розповідає авторка «Схем» Наталка Седлецька.

Саме за цим старим паспортом від 27 липня 1999 року, Богдан Львов роками фігурував у численних російських реєстрах та базах даних, як співвласник квартири на Ленінградському шосе, частки в якій позбувся на користь дружини 18 червня 2012 року, йдеться в матеріалі, в якому на підтвердження наводяться докази з різних реєстрів та баз різного періоду.

Ще до виходу розслідування «Схем» у Службі безпеки України підтвердили журналістам, що мають дані, які вказують про наявність у судді Львова громадянства Російської Федерації та проводять перевірку цих даних.

Після виходу розслідування в СБУ публічно не коментують, чи завершена перевірка. Однак публічно відомо про те, що СБУ скасувала судді Богдану Львову допуск до державної таємниці. Це також офіційно підтверджували у повідомленні Верховного суду.

Як дізнались «Схеми» з декількох джерел, низка органів влади, включно з Офісом президента, отримали ствердну відповідь з СБУ – український суддя Богдан Львов таки має громадянство РФ. У Зеленського поки ніяк публічно не прокоментували ці факти.

Відповідно до Конституції України, суддя припиняє повноваження в разі набуття громадянства іншої країни. Таке рішення могла би винести Вища рада правосуддя – орган, на який покладено обов’язок ухвалювати кадрові рішення щодо судей.

Але робота Вищої Ради правосуддя заблокована з лютого цього року через відсутність кворуму для ухвалення подібних рішень. У своїй заяві ВРП висловила стурбованість «неможливістю ухвалювати рішення в критичних ситуаціях в обставинах, які склались у час війни перед судовою системою».

Суддя Львов продовжує проводити судові засідання – 27 вересня слухав справу за позовом Національного банку України.

Станом на 29 вересня він залишається не лише у статусі судді, але й у статусі голови Касаційного господарського суду в складі Верховного суду – це адміністративна посада, на яку він призначений зборами суддів цього суду, і в повноваженнях зборів – його звільнення з цієї посади. Але вже двічі не вдавалось винести це питання на розгляд зборів суддів Касаційного господарського суду.

Після публікації розслідування у НАБУ відкрили кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування квартири суддею за за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації». Журналістів «Схем» викликали на допит у цьому провадженні як свідків.

Про те, як суддя намагається зберегти посаду та хто йому в цьому може сприяти, Радіо Свобода готує окремий матеріал.