Президент ПАРЄ шкодує про рішення грузинської делегації

Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос «шкодує» про рішення грузинської делегації вийти з ПАРЄ після голосування про «ратифікацію повноважень делегації за певних умов».

За його словами, це ставить під загрозу «діалог, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії».

Раніше ПАРЄ вирішила ратифікувати повноваження грузинської делегації, але призупинила багато прав її членів і заявила, що перегляне їх у квітні у контексті прогресу, досягнутого грузинською владою в питанні припинення «демократичного відступу» в країні.

У схваленій резолюції ПАРЄ заявила, що перегляне повноваження у квітні 2025 року у контексті досягнутого прогресу з низки питань, серед яких організація «нових справді демократичних парламентських виборів», проведених під суворим міжнародним моніторингом та в умовах політичної незалежності державних інституцій та виборчої адміністрації, негайні та ефективні кроки, які «дозволять Грузії відновити процес європейської інтеграції», негайного припинення жорстокості поліції та порушень прав людини, звільнення всіх політичних в’язнів до квітневої сесії Асамблеї 2025 року.

У відповідь на ухвалення резолюції «Грузинська мрія» заявила, що припиняє роботу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це рішення оголосила глава грузинської делегації Тея Цулукіані.

Цулукіані назвала застереження про призначення нових виборів «категорично неприйнятним» і заявила, що воно «виходить за рамки компетенції цієї асамблеї, порушує суверенітет нашої країни та ігнорує волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців».

Пізніше глава уряду Іраклі Кобахідзе в ефірі «Імеді» заявив, що рішення ПАРЄ є «абсолютним абсурдом».

«Якщо рішення щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звичайно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи, хоча працювати сьогодні в такій ситуації немає сенсу», – сказав він.

Читайте також: Зурабішвілі: партнери готові допомогти Грузії організувати перевибори

Політична криза спалахнула після того, як «Грузинська мрія» здобула перемогу на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були затьмарені порушеннями, зокрема випадками підкупу голосів, фізичного насильства і залякування.

З листопада 2024 року в Грузії тривають протести. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.

У грудні 2024 року мітинги біля будівлі законодавчого органу кілька разів переростали у запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. При цьому сотні людей зазнали поранень різного ступеня важкості.

Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними протоколами про опір поліції. Щодо 53-х активістів висунули звинувачення в «груповому насильстві» та псуванні державного майна.