Лукашенко і Путін провели десяту зустріч за рік. Цього разу в музеї
СвітОлександр Лукашенко у 2022 році вже вдесяте зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, пише білоруська служба Радіо Свобода. Із цих зустрічей лише одна була в Мінську (19 грудня), остання зустріч відбулася 24 грудня в Зоряному містечку в Росії.
27 грудня стало відомо про переговори Путіна і Лукашенка під картинами в одному із залів Російського музею, в той час, як 26 і 27 грудня в російському Санкт-Петербурзі проходить неформальна зустріч голів країн СНД.
Путін назвав це «спілкуванням у красивих інтер’єрах». Також був організований робочий сніданок у Російському музеї.
За словами Олександра Лукашенка, він напередодні пізно ввечері обговорив з президентом Росії багато питань, і «багато крапок над «і» були розставлені».
Читайте також – ISW: посилення тиску Росії на Білорусь позбавляє Лукашенка можливості маневрувати
«Ми продовжуємо наш мінський діалог, він стосувався переважно економіки», – цитує Лукашенка російський «Інтерфакс».
Як написав Telegram-канал «Пул Первого», близький до пресслужби Лукашенка, лідерам країн СНД на неформальному саміті у Санкт-Петербурзі подарували «клубні персні» з новорічними привітаннями, спеціально підготовлені до зустрічі.
У зустрічі в Петербурзі брали участь, крім Лукашенка і Путіна, лідери Азербайджану, Киргизстану, Таджкистану, Туркменистану, Узбекистану, Казахстану і Вірменії.
Про зустріч Путіна і Лукашенка в Мінську повідомляли минулого тижня – на тлі повідомлень про активність президента Росії в питаннях, пов’язаних із ходом війни Росії проти України, і припущень експертів про можливу підготовку Москвою другого етапу військового вторгнення в сусідню країну, цього разу спільно з білоруським угрупованням. Володимир Путін 19 грудня прилетів до Мінська вперше від початку повномасштабного вторгнення у лютому.
Режим Лукашенка вважається одним із головних союзників Москви. У лютому російські війська вже наступали на Київ із території Білорусі. Білоруська армія у бойових діях прямо не брала участі, а після російського відступу з-під Києва та Чернігова наприкінці березня нових спроб наступу з білоруської території не робилося.
За напад на Україну країни Заходу запровадили кілька пакетів жорстких санкцій не лише проти російських офіційних осіб та компаній, а й проти оточення Лукашенка.
США та інші держави, що підтримують Київ, звинувачують Росію у жорстокості по відношенню до українського народу. Парламенти кількох країн оголосили Росію спонсором тероризму чи терористичним режимом, таку саму резолюцію схвалив і Європарламент.