комітет Ради з нацбезпеки нагадав про «бойовий імунітет» військових

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прокоментував звинувачення щодо представників командування через ситуацію на Харківщині – відповідну заяву комітет оприлюднив 24 січня.

Згідно з нею, комітет розглянув ситуацію на засіданні в п’ятницю і вважає за необхідне наголосити, що заяви та дії, які можуть дискредитувати Збройні сили, «становлять загрозу єдності нашого народу й впливають на обороноздатність держави».

Народні депутати нагадали, що в березні 2022 року ініціювали зміни до законодавства, які передбачають запровадження бойового імунітету під час воєнного стану.

Читайте також: У ДБР пояснили, чому відкрили провадження проти генералів та полковника ЗСУ за провал оборони Харківщини

«Комітет нагадує, що бойовий імунітет є правовим запобіжником, який виключає кримінальну протиправність діяння та передбачає можливість обґрунтованого звільнення військовослужбовців (зокрема, представників військового командування) від кримінальної відповідальності за діяння, вчинені в умовах дії воєнного стану, в першу чергу, під час відсічі збройної агресії Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.

Відтак комітет висловив позицію, згідно з якою:

• вбачає в ухвалених рішеннях «ознаки вибіркового застосування норм права, про що свідчить виокремлення певних подій і певних осіб на тлі відсутності належної та своєчасної правової оцінки інших подій та дій інших осіб, на які неодноразово вказував Комітет у своїх рішеннях»
• застосування «надмірно суворих запобіжних заходів» щодо чинних військовослужбовців ЗСУ та учасників бойових дій є непропорційним та могло ґрунтуватися на довільному тлумаченні законодавства; «демонстративне заґратування офіцерів і генералів, відзначених державними нагородами», та надмірні суми застави ставлять знак рівності між «особливо небезпечними злочинцями і людьми, що зі зброєю в руках боронили незалежність України»
• наголошує на необхідності уникнення посадовцями будь-яких заяв або коментарів, які можуть вплинути на формування «хибного враження щодо розслідуваних подій, передчасного уявлення про провину військовослужбовців, чиї дії ще не отримали належної правової оцінки суду»; у комітеті вважають, що будь-які спекуляції на цій темі можуть сприяти намаганням Росії підірвати взаємну довіру суспільства і Збройних Сил

«Комітет надалі відстежуватиме ситуацію щодо кримінально-правового переслідування військовослужбовців Збройних Сил України та інших представників сил безпеки та оборони», – додають парламентарі.

Члени комітету планують заслухати інформацію «профільних органів» на наступному засіданні.

20 січня екскомандувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».

Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».

Читайте також: Провал оборони Харківщини. Що відомо про затриманих і в чому їх звинувачують

Суд 21 січня обрав запобіжний захід Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 5 мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу. Але ДБР увечері того ж дня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.

Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння.

22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку. Раніше 21 січня в цій же справі суд обрав запобіжний захід полковнику Іллі Лапіну.