Колишній держсекретар США Кіссінджер підтримав членство України в НАТО
Політика
Російське збройне вторгнення в Україну демонструє, що немає сенсу утримувати Київ від вступу до НАТО. З такою заявою на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі виступив по відеозвʼязку 99-річний колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер, який раніше не підтримував членство України в альянсі.
«Ідея нейтральної України за цих умов уже не має сенсу», – наголосив Кіссінджер. Він також сказав, що членство в НАТО для України було б «належним результатом» у ситуації, що склалася.
Наприкінці травня 2022 року Кіссінджер пропонував Києву погодитися на територіальні поступки заради мирного договору з Росією. Український президент Володимир Зеленський розкритикував ідею. Втім, Кіссінджер продовжує виступати за припинення вогню «по лінії вторгнення», щоб не допустити ескалації війни. Згодом, як випливає з його заяви в Давосі, мирний діалог може призвести до інших домовленостей.
Премʼєр-міністр Фінляндії Санна Марін на форумі в Давосі висловила сподівання, що Захід «засвоїв для себе уроки того, як поводитися з Росією». Якби Україна була членом НАТО, то в цій країні зараз би не було війни, наголосила Марін. За її словами, саме з цієї причини Фінляндія та Швеція подали заявку на приєднання до НАТО. «Ми хочемо стати членом НАТО, тому що ми більше не хочемо війни у Фінляндії. Ми вже воювали із Росією», – додала Санна Марін.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила лідерам світового бізнесу на форумі у Швейцарії, що ЄС не має наміру послаблювати підтримку України за умов російського повномасштабного вторгнення. Брюссель збереже цей підхід стільки, скільки буде потрібно, і підтримуватиме своїх «українських друзів», сказала вона. Фон дер Ляєн додала, що здійснена 17 січня перша виплата у розмірі 3 мільярди євро із пакету допомоги на суму 18 мільярдів стала «впевненим сигналом» підтримки фінансової стабільності України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 січня 2022 року підтвердило загибель 6952 людей і 11144 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до початку другого тижня січня 2023 року.