Боррель написав міністрам ЄС про «китайські амбіції» після поразки Росії – FT
Світ
Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель звернувся до країн Євросоюзу щодо стратегії взаємодії з Китаєм – через зростання впливу Пекіна у світі. Про це йдеться в листі Борреля до міністрів закордонних справ європейських країн, з яким ознайомилася газета Financial Times.
«Китайські амбіції явно спрямовані на побудову нового світового порядку з Китаєм у центрі. Поразка Росії в Україні не зірве траєкторію Китаю. Китай зможе отримати з цього геополітичну перевагу», – пише Боррель.
Він наголошує, що багато країн світу розглядають Китай як противагу Заходу і, зокрема, Європі. Більшість із них неохоче підтримали санкції проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну. Китай скористався можливістю показати себе як «неагресивну державу», яка не починає війни і не тисне на інші країни, щоб ті запровадили санкції «щодо суперників».
Боррель закликає країни Євросоюзу знайти стратегію взаємодії з Китаєм, яка відповідала б зростанню націоналізму Пекіна і посиленню його конкуренції зі США.
Нова політика щодо Китаю розроблятиметься в червні, проте дискусії розпочнуться раніше. Вони будуть зосереджені на зміні нинішньої стратегії, де Китай розглядається як «партнер, конкурент, суперник». Очікується, що нова стратегія надасть більше ваги статусу «суперник», кажуть дипломати, обізнані з перебігом переговорів.
При цьому, згідно з листом Борреля, Євросоюз не має прагнути «блокувати зростання ролі країн, що розвиваються». Також Боррель зазначає, що готовий до «серйозної взаємодії» з Пекіном щодо війни в Україні, попри його риторичну підтримку Росії.
Голова КНР Сі Цзіньпін у березні 2023 року приїхав із візитом до Москви. Також він не раз заявляв про стратегічне партнерство та дружбу Пекіна та Москви. У квітні відбулася перша телефонна розмова Сі Цзіньпіна з українським президентом Володимиром Зеленським.
Наприкінці квітня Китай уперше проголосував за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка містить жорсткі формулювання щодо Росії через її вторгнення в Україну. Раніше представники Китаю утримувалися під час голосування за проєкти подібних резолюцій.