Україна хоче придбати в Ізраїлю «Залізний купол» – посол
Політика
Київ хоче придбати ізраїльську систему ППО «Залізний купол», заявив журналістам 7 червня український посол в Ізраїлі Євген Корнійчук.
«Нам потрібна військово-технічна підтримка, нам потрібний «Залізний купол. Це дозволить нам врятувати наших мирних жінок і дітей від російських ракет», – цитує Корнійчука видання Jerusalem Post.
Корнійчук розкритикував Ізраїль за його реакцію на війну Росії проти України, зокрема через відсутність дій щодо надання військової допомоги, рішення не лікувати українських військових у своїх медичних закладах та відсутність висвітлення війни в ізраїльських ЗМІ.
«Я хочу, щоб ізраїльський уряд вийшов зі своєї зони комфорту та повернувся до реальності», – наголосив дипломат.
Як повідомило агентство AP, минулого тижня Ізраїль відхилив запит США про дозвіл Німеччині на поставку в Україну протитанкових ракет Spike з ліцензією Ізраїлю.
Ізраїль – обережний у наданні військової допомоги Україні, оскільки намагається підтримувати відносини з Києвом і Москвою, пише Jerusalem Post.
Корнійчук наголосив, що Україна хоче не подачки, а шанс придбати речі, які могли б врятувати більше мирного населення.
«Ми віримо, що з морального боку Ізраїль має приєднатися до решти західного світу та допомогти Україні всіма можливими засобами», – сказав посол.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 9151 жертву серед цивільних – 4169 загиблих і 4982 поранених – через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 1 червня, повідомили в УВКПЛ ООН.