в.о. голови СБУ про підозрюваних у роботі на РФ священників УПЦ

Служба безпеки України від початку повномасштабної війни відкрила 23 кримінальні провадження щодо підозрюваних у роботі на Росію священнослужителі УПЦ (МП), заявив в інтерв'ю ​«Інтерфакс-Україна» в.о. голови СБУ Василь Малюк.

За його словами, ці особи є «класичними агентами і банальними корегувальниками в рясах».

«Якщо взяти період із початку війни, то ми відкрили 23 кримінальних провадження щодо таких персонажів, вже є 33 підозрюваних», – розповів він.

За словами Малюка, Служба безпеки України «якісно відпрацьовує» діяльність представників УПЦ (МП).

«Так, загрози є. Але я буду неправий, якщо скажу, що це загроза, на яку Служба не може вплинути і вчасно задокументувати», – зазначив в.о. голови СБУ.

Представники УПЦ (МП) звинувачень не коментували.

На початку жовтня в інтерв’ю Радіо Свобода очільник Міністерства культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко наголосив, що його відомство виступає не за заборону УПЦ (МП), а за діалог з її представниками «задля збереження релігійного миру».

«Нам тут потрібно зберігати той рівень діалогу (з УПЦ (МП) – ред.), який був до війни, і розуміти, що коректне, цивілізоване ставлення до тих чи інших релігійних об’єднань, етнічних меншин має зберігатися», – зазначив він та додав, що справи щодо священників, які підозрюються у колабораціонізмі, мають бути «доведені до суду».

27 травня Українська православна церква (Московського патріархату) провела Собор, на якому заявила про самостійність і незалежність від Москви, а також висловила незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни Росії в Україні (він її фактично підтримує і благословляє російських військових на війну проти України – ред.).

У Православній церкві України (ПЦУ) заявили, що підсумки Собору УПЦ «м’які та округлі» у формулюваннях, а оголошена незгода з патріархом Кирилом ще не означає розірвання зв’язків з Російською православною церквою (РПЦ).

5 липня у стінах Софії Київської відбулася перша офіційна зустріч духовенства ПЦУ та УПЦ (УПЦ (МП) – ред.), під час якої ухвалили «Декларацію порозуміння».